24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, медичний персонал лікарні №4 імені І.К. Мацука заступив на чергування, яке для декого розтягнулося на 40 діб. В умовах смертельної небезпеки та поступового знищення матеріально-технічної бази лікарі надавали допомогу маріупольцям.

Медпрацівникам доводилося варити їжу на фізрозчині, зламувати аптеки, щоб дістати ліки, зливати дизель з розбомблених АЗС і розтягувати склянку води на цілу добу. Кожен день міг стати останнім, але вони не залишали своїх пацієнтів.

💔 Анатолій Казанцев, завідувач інфекційного відділення, загинув, коли підігрівав воду у чайнику під час авіанальоту. Його поховали просто на подвір’ї лікарні, бо небезпечно було транспортувати тіло.

💔 Сергій Власюк, лікар УЗД, залишався на своєму пості в приймальному відділенні під час обстрілів. Він продовжував рятувати поранених навіть тоді, коли сам отримав смертельне поранення.

💔 Андрій Гнатюк, завідувач терапевтичного відділення, ризикував життям, привозячи воду для лікарні. Під час однієї з таких поїздок він зник, і лише через два місяці його вдалося знайти.

Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо цих людей за їхню відданість, мужність і самопожертву. Їхній приклад назавжди залишиться в серцях усіх, кого вони рятували.

Всі троє посмертно нагороджені орденом «За заслуги» ІІІ ступеня — символом визнання їхньої відваги та самовідданості.