Маріупольська лікарня №4 імені Мацука: до повномасштабного вторгнення рф це був сучасний заклад охорони здоров’я. Всі корпуси лікарні територіально були розташовані в Лівобережному районі Маріуполя неподалік меткомбінату «Азовсталь». До структури медзакладу входило 15 відділень, а особливою гордістю була неврологія, яку вважали найкращою в Україні по лікуванню інсультів та розсіяного склерозу. 

24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного вторгнення, медичний персонал лікарні №4 заступив на чергування, яке для декого розтягнулося на 40 діб. Лівобережна лікарня навесні 2022 року стала єдиною надією на порятунок для жителів району, які постраждали від безперервних обстрілів з боку російської армії. В повній блокаді, зазнавши руйнування,  лікарня продовжувала надавати допомогу пацієнтам, ділилась медикаментами –  знеболюючими,  антибіотиками, інсуліном з тими, хто звертався за допомогою у приймальне відділення. В нелюдських умовах, без електрики, тепла, води, необхідних ресурсів та під постійними обстрілами, лікарі були змушені перетворити лікарню на фронтовий шпиталь. 

Щодня через коридори лікарні проходили десятки поранених, які потребували негайної допомоги. Серед них – діти різного віку, батьки яких загинули в місті. Персонал працював без відпочинку,  з ризиком для власного життя. Постійні обстріли унеможливлювали евакуацію важкопоранених, що значно перетворювало роботу медиків та проведення операцій на справжній подвиг – попри весь хаос, відсутність зв’язку із зовнішнім світом та обстріли, медичні працівники та працівниці продовжували боротися за кожне життя. 

Лікарня стала символом мужності та витривалості: саме тут проявилася найвища самопожертва і людяність тих, хто допомагав у безнадійних обставинах.

Маріупольські медики до останнього рятували життя містян у пеклі блокади. Вони постійно перебували на робочому місці та надавали допомогу пацієнтам 24/7. Рятуючи інших, вони втрачали своє життя у «пеклі», на яке російські окупанти перетворили колись квітуче українське місто Маріуполь. 

Маріупольські медики до останнього рятували життя містян у пеклі блокади. Вони постійно перебували на робочому місці та надавали допомогу пацієнтам 24/7. Рятуючи інших вони втрачали своє життя у «пеклі», на яке російські окупанти перетворили колись квітуче українське місто Маріуполь.

________________________________________________________________________________________________________________

Анатолій Казанцев

Завідувач інфекційного відділення №1 лікарні №4 імені Мацука

Все своє життя Анатолій Борисович присвятив медицині та порятунку дитячих життів. І під час повномасштабного вторгнення окупантів не змінив собі. З 28 лютого 2022 року надавав допомогу пацієнтам цілодобово, на той час у відділенні було багато травмованих дітей під кисневими масками.

«Попри все щодня лікар ходив до хірургічного відділення, де були генератори та можливість підігріти воду, щоб зробити чай пацієнтам та їхнім рідним. Обстріли не вщухали ні на хвилину. Тож ті 50 метрів кожного разу могли бути останніми, але він розумів, що людям треба зігрітись, а дітям щось поїсти», – згадують колеги.

Лікар загинув вранці 21 березня 2022 року внаслідок одного із обстрілів на своєму робочому місці. Це сталося попри зусилля колег його реанімувати. Поховали завідувача безпосередньо на подвір’ї лікарні.

Андрій Гнатюк

Завідувач терапевтичного відділення лікарні №4 імені Мацука

Він з перших днів повномасштабної війни під обстрілами допомагав пораненим жителям міста, ризикуючи життям, доставляв питну воду для лікарні з приватного сектору.

Андрій Гнатюк походив із династії медиків. Закінчив Донецький медичний інститут і все життя працював у терапії. Як згадують колеги, за допомогою до Андрія Івановича зверталось дуже багато людей. Коли почалася пандемія ковіду, лікар врятував не одного пацієнта.

27 березня 2022 року медик на авто з водієм виїхали з лікарні Маріуполя до криниці, щоб набрати води. Відтоді чоловіки зникли. Як виявилось згодом, їх розстріляли російські окупанти при спробі доставки води для забезпечення роботи лікарні.

Лише 26 квітня 2022 року на одній з вулиць міста виявили розстріляне тіло Андрія Івановича Гнатюка. Ідентифікувати його вдалось за документами. Неподалік лежав загиблий водій.

Сергій Власюк

Лікар ультразвукової діагностики приймального відділення лікарні №4 імені Мацука

Сергій Власюк – лікар ультразвукової діагностики першої категорії. Навчався в Луганському державному медичному університеті. З 1998-го почав медичну практику. Працював у відділенні екстреної медичної допомоги маріупольської міської лікарні №4.

Як згадують колеги, попри важкі бойові дії, Сергій Володимирович щодня виходив на роботу та рятував поранених містян з 28 лютого й до дня смерті.

2 квітня 2022 року російські окупанти з важкої артилерії обстріляли міську лікарню №4. Дісталося й приймальному відділенню, де надавав допомогу новим пацієнтам Сергій Володимирович. Поряд пролунав вибух, і осколок влучив лікарю у грудну клітку. Сергій Власюк загинув миттєво. Наступного дня його намагалися поховати на подвір’ї лікарні…

Пам’ятаємо!